До 205 річниці від Дня народження Тараса...

11 бер
2019

...На відстані забудуть про безлике

І Генія осмислять скорбний путь...

…Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,

Бо ти для мене совість і закон…

Ліна Костенко

У переддень народження Т.Г.Шевченка у ТУГ ім.І.Франка відбулася урочиста імпреза "Свіча, запалена від серця"...
Дякую моїм дорогим учням за Слово Тараса... Ви все прожили на сцені чесно і щиро ...люблю вас...
Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк., Гайдамака 21 століття Майданівець… Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ.
Ми прагнули відчути вісь історії, яка втримує минуле і сучасне, бо Тарас завжди актуальний…Його думками живимося й донині…
Шевченко залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував і пробуджує любов до своєї Батьківщини, кликав і кличе сильних на подвиги, вселяв і вселяє у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу…А пророче «борітеся – поборете!» - стало відліком початку побудови нової України післямайданівської ДОБИ,..

А сучасні музичні замальовки стали прикладом наслідування і потреби у Слові Тараса…Сестри Тельнюк, Скрябін, рок-гурти «Кому вниз», «Козак Сістем» - все це воскресає знову і навіки…
А учні прикрасили лірику Тараса епічною музикою, грою на сопілках, скрипці, одвічній бандурі – і слово забриніло ще сильніше… Дякую за підготовку сольних музичних номерів КЛІЩ СВІТЛАНІ ОЛЕКСІІВНІ.. Сучасна обробка пісень «По діброві вітер віє..», «Зоре моя вечірняя…», Бандуристе, орле сизий…»…

На відстані побачиться велике:
На зимний камінь квіти упадуть.
На відстані забудуть про безлике
І генія осмислять скорбний путь.

На відстані добро і зло розділять:
Одних – осудять, інших – вознесуть
Іде віками втомлена надія:
Не в тому суть, не тільки в тому суть!

Живим потрібні правда і відплата:
Злочинним в очі кинути свій гнів
І праведним за праведне віддати –
Чи кожен з нас так просто би зумів?

Чи кожен з тих, хто клятви запізнілі,
Як цвіт сухий, кладе на чорний хрест,-
Ще при житті з Поетом хрест розділить,
А не юрби міщанський інтерес?

Марія Чумарна