Екскурсія у музей-садибу Йосифа Сліпого

Сьогодні, 17 лютого ліцеїсти та учителі відвідали музей-садибу Йосифа Сліпого. Йосиф Сліпий одна з легендарних постатей української історії ХХ століття. Керманич української греко-католицької церкви, духовний батько багатьох тисяч вірян. Суворий воїн духу, будитель у Франковому розумінні сенсу цього слова і невтомний трудівник. Вісімнадцять років він провів у радянських таборах і тюрмах. Його життя найкраще характеризує вислів, який написаний на кардинальському гербі Патріарха – Per aspera ad astra («Крізь терни до зірок»). Патріарх Йосиф Сліпий взяв на себе відповідальність очолити Церкву у найважчий час, коли комуністичний режим намагався знищити віру в Бога. Попри труднощі війни, заслання, життя в еміграції, Патріарх впевнено йшов до своєї мети - і вона здійснилася.Після 18 років заслання й тюрем зробив надзвичайно багато. Відновив діяльність Українського католицького університету в Римі, викупив і перебудував церкву святих Сергія і Вакха, побудував собор Святої Софії на Віа Бочча – головний собор греко-католиків; опікувався встановленням пам’ятника Тарасу Шевченку – до речі, одного з найоригінальніших і найкращих; видавав наукові праці. Невтомно їздив світом (побував з пастирським візитом у 30 країнах!) – об’єднував церкву і українців.

За словами , Патріарха, два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори – це віра і наука.

Сьогодні, 17 лютого, минає 132 роки з дня народження Патріарха .

Упродовж свого життя блаженніший закликав українців до єдності, віри до Бога та любові до України. А його думки й настанови є особливо актуальними для нас сьогодні.

Великого бажайте! Людина росте зі своїми задумами і своїми планами. Кожний може чинити добре, а в кожному доброму є і велике...Він – один із живих ланцюгів духовності, адже його наставником був Андрей Шептицький, а наступником – Любомир Гузар. Його духовна спадщина і настанови актуальні для нас і сьогодні.

У своїх проповідях він любив повторювати: «Народе мій, стань уже раз собою! Позбудься своєї вікової недуги сварів і чварів, вислуговування чужим… Отрясися од своїх вікових недостач, піднеси свою голову, випростуй свої рамена… Покажи свою силу і вдячність, бо, шануючи своє минуле, ти ростеш у своїй могутності і славі. Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку… Тому за всяку ціну треба втримати єдність". Разом бажаймо великого , будьмо сильними , а у хвилини зневіри пам'ятамо настанови Йосифа Сліпого.