Літературна свіча

23 жов
2019

Мабуть, серед усіх довгоживучих речей, поезія - вічна. Допоки народжуються все нові та нові люди, доки вони пишуть, творять і діляться своїм талантом з іншими – поезія житиме.

Костенко писала : «Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох».

Тому новина про те, що в Тернопільській Українській гімназії проводиться «Літературна свіча» стала подією, що торкнулася навіть найхолодніші серця.

На заході, хоча радше на дружній бесіді у широкому гімназійному колі під назвою «Літературна свіча» мали змогу поділитися своєю творчістю усі: від 1-класників аж до випускників. У програмі звучали власні вірші та проза.

Юні письменники поділилися з нами тим, що їх спонукає писати вірші, для кого вони їх пишуть, чи це взагалі легко писати і ділитися з іншими.

Згодом, ми могли поспілкуватися з гімназистами та ставили їм запитання, тому атмосфера пафосного концерту переросла у теплу обстановку, що зігрівала свіча.

Літературною свічею» були задоволені усі: учні, бо донесли на нас свою творчість і її оцінили; вчителі, бо щасливі , що причепили любов до літератури; і ті, хто прийшов просто послухати отримав колосальне задоволення від недарма проведеного часу.