Міжнародний день рідної мови

21 лют
2024

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

Ці слова Сидора Воробкевича, українського письменника ХІХ століття, по-особливому зазвучали 21лютого в Міжнародний день рідної мови.

У ліцеї цей день розпочався із традиційної ранкової зустрічі «Мова має значення», яку організували учні 9-Б класу разом із класним керівником Зуляк Г.Я. У бібліотеці ліцею було розгорнуто виставку словників, правописів, мовознавчої літератури «Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова» (Хмарна О.Я.), у коридорах – презентації STEАM-проєктів «Мовне намисто» та каліграфічний челендж «Зразковий зошит НУШівця» (Колодій А.Р., Балабан Г.М., Зуляк Г.Я.).

Цікавими були тематичні уроки, бесіди, години спілкування, інші заходи. Так, учні 5-В класу разом із вчителькою Горішною Г.М. побували в «казковій майстерні», де говорили «про мову й знаки на письмі», учні 5-Б та 5-В класів разом із Зарихтою О.В. взяли активну участь в уроці-аукціоні «У пошуках мовних скарбів». Це була надзвичайно захоплива мандрівка, упродовж якої п’ятикласники віднаходили приховані помилки, демонстрували свої знання, упізнавали мовні поняття. Та найбільше усі вподобали конкурс «Німа змійка речення», під час якого учні мовчки, як пазл, мусили скласти відомий вислів.

Учні 6-Г класу разом із Балабан Г.М., використовуючи усі виражальні засоби української мови та вміння перевтілюватися, презентували домашнє завдання – інсценізацію улюблених уривків твору «Тореадори з Васюківки» В.Нестайка. Батьківська спільнота класу теж долучилася до вшанування Дня рідної мови створенням пам’ятника українській мові за допомогою штучного інтелекту. Діти розпочинали роботу, створюючи речення про значення мови для українців, а батьки зі свого облікового запису доповнювали цю роботу.

«Солов’їне шоу-батл» – так називалася розважальна програма, яку провели вчителька української мови і літератури Кунцьо Н.С. та учень 9-Е класу Даниїл Гасюк і в якій взяли участь і учні, і вчителі. Упродовж трьох раундів «сині» й «жовті» «соловейки», а також уболівальники мали змогу не лише «зробити лінгвістичну кардіограму», але й покращити свої знання з української мови.

Сьогодні, як ніколи, мова має значення, вона наша найсильніша зброя і водночас наш найдорожчий скарб. Розмовляйте українською, вдосконалюйте та поширюйте рідну мову!

Наша мова – наша сила!