Пам'ятаємо... Вшановуємо... Пишаємось... Дякуємо за захист!

21 лис
2024

В День Гідності та Свободи, що встановлений на честь двох революцій, які відбулися в Україні , українці вшановують пам’ять про Героїв, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.

Сьогодні, в рамках проєкту «Обличчя сучасних Героїв», у Центральна міська бібліотека Тернопіль відбулася зустріч –вшанування «Живі, поки пам'ятаємо» з матір'ю загиблого Героя , тернополянина Андрія Питака Мирославою Питак. Андрія Питак-Герой, котрий поклав життя за Україну на Луганщині у березні 2016-го.

На зустрічі були присутні старшокласники Тернопільський академічний ліцей "Українська гімназія" ім. І.Франка , адже саме тут пройшли шкільні роки Андрія, а також бібліотекарі книгозбірні, адже Андрій був читачем нашої бібліотеки, матері загиблих Героїв, чиї сини були Захисниками.

Був…Були… У минулому часі…

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять про всіх Героїв, що загинули, захищаючи Україну.

Модерувала захід директор Тернопільська міська ЦБС Оксана Лехіцька. Вона презентувала артбук, своєрідну книгу пам’яті «Обличчя сучасних Героїв» , яку цьогоріч започаткували бібліотекарі і яка містить розповіді про 48 Героїв України, що віддали своє життя в період з 2014 по 2020 роки. Одна зі сторінок присвячена Андрію Питаку на знак вшанування пам’яті Героя та надала слово пані Мирославі.

Мама поділилася історією свого єдиного сина. Вона розповіла про його шлях, про відвагу та самопожертву, які стали життєвими принципами сина. Весь зал слухав її слова з особливою увагою та повагою. Знайомі , друзі, колеги пам'ятатимуть Андрія як невичерпного оптиміста, який завжди випромінював життєву енергію, був вірним другом та сумлінним і відповідальним співробітником. При цьому він залишався напрочуд скромним, толерантним.

“У кожного народу, у кожної нації є ланцюг поколінь, стержень на якому ми стоїмо. Ми переживаємо дуже важкі часи, нас вбивають, а наші хлопці стоять, хоч їм бракує допомоги, зброї, людей. Сьогодні як ніколи тяжко, але ми стоїмо на нашій вірі, на нашій совісті, гідності, на тому, щоб кожен з нас почувався особистістю і пам’ятав яких батьків ми є діти. Ми повинні знати і чітко усвідомлювати, що ми маємо право мати державу та в цій державі бути незалежними людьми“, -зазначила мама загиблого Героя.

Кожне слово було сповнене болю, любові та глибокої скорботи, але водночас і гордості за свого сина.

Щемливо і трепетно прозвучав вірш зі збірки відомої поетеси @ Лесі Любарської «Був 2014…» у виконанні авторки.

Герої не вмирають! Вони продовжують жити в наших думках, наших серцях, нашій пам’яті. На прикладах таких Захисників Вітчизни виховуватимуться прийдешні покоління українців.

Низький уклін Матері за Сина.