24 вересня у нашому класі, де зазвичай панує більш академічна атмосфера, було гамірно, жваво і весело, адже, замість звичного уроку, учні та учениці мого рідного 10-Д потрапили на своєрідний «тимбілдінг» – тренінгове заняття, яке провів
Микола Мізик, ментор бордингової школи від
Українська академія лідерства.
Двадцять вісім юнаків і дівчат разом із нами, їхніми наставниками, вчилися слухати одне одного, будувати міжособистісну комунікацію, ставити себе на місце іншого і ваємодіяти в команді… Ми ближче знайомилися і більше згуртовувалися, коли, стоячи всі разом у великому колі, називали своє захоплення чи особливість (і дізналися справді багато нового про кожного!), і коли об’єднувалися в пари з тими, з ким, здавалося б, найменше спілкуєшся, і коли брали на себе відповідальність, безпечно проводячи свого однокласника чи однокласницю, в яких були заплющені очі, повз різноманітні перешкоди, будучи по черзі «сліпими і поводирями»…
Звичайно, непросто об’єднати таких різних, уже майже дорослих, п’ятнадцятирічних хлопців і дівчат, з різним навчальним досвідом, з різними життєвими обставинами, в єдину команду. Та вчорашній тренінг засвідчив, що співпраця, взаєморозуміння і взаємодопомога, спільна мета та однакові базові цінності допоможуть не лише згуртувати колектив, а й дадуть змогу кожному в ньому реалізуватися…