Вічна слава і пам’ять Герою!

03 січ
2024

Йому назавжди залишилося 35… Сумна звістка сколихнула серця нашої ліцейної родини: у боях за Україну загинув випускник 2005 року Марків Ярослав Олегович.

Важко усвідомити, що він ніколи більше не переступить поріг свого класу, не обійме друзів, не усміхнеться вчителям…

Ярослав Марків народився 4 жовтня 1988 року в м. Тернопіль, де закінчив початкову школу, гімназію, медичний університет, де працював і жив, де його знали як люблячого сина, батька, чоловіка, старанного учня, студента, вірного друга. Звідси він пішов боронити Україну, сюди ж повернувся «на щиті» Героєм: його життя обірвалося 31 грудня 2023 року на Донеччині під час виконання бойового завдання.

У спогадах учителів, однокласників Ярослав назавжди залишиться добрим, чуйним, товариським, скромним та щирим, готовим підставити своє плече та допомогти кожному. Його вважали справжньою «совістю класу».

«Пам’ятаємо Славіка як дуже чесного і справедливого. Він завжди мав свою думку і не боявся її висловлювати. Спокійний і врівноважений, завжди міг дати слушну пораду».

«Пригадалось, як у першому гімназійному класі бабуся Славіка на великій перерві приносила йому їсти і казала: «Ти їж, виростеш Людиною!»… Виріс, бабусю, виріс і став Людиною, Героєм…»

«Цілеспрямований, затятий, як надумав собі щось, то обов’язково досягав. Дивував цим не раз і в повсякденному спілкуванні, і в навчанні. Попри це завжди був веселим, товариським та готовим допомогти».

«У пам’яті лише теплі спогади. Дітьми бігали разом, грали у футбол, баскетбол, тренувалися в спортзалі. Безтурботний був час. Завжди з ним можна було посміятися та подуркувати. Дійсно був доброю та щирою людиною. Безмежна вдячність за його героїзм, низький уклін та вічна пам’ять. Якби не такі, як Славік, безліч матерів оплакували б своїх дітей, вся країна була б однією суцільною Бучею».

Ліцейна родина висловлює щирі співчуття мамі Ярослава пані Руслані. Важко знайти слова розради, неможливо загоїти біль від втрати єдиного сина… Та нехай добрий, світлий спомин про Героя стане сильнішим за смерть і хай назавжди залишиться Ярослав у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав, любив і шанував.

Він був світлою людиною на землі і став Янголом на небі. Низький уклін воїну Ярославу, який офірував заради захисту України і нас усіх найдорожче – своє життя.

Вічна слава і пам’ять Герою! Нехай спочиває з миром на небесах!